За минулий місяць аукціони на Українській енергетичній біржі з необробленої деревини показали наступні результати:
- виставлений обсяг склав 307,34 тис. куб. м;
- реалізовано деревини 272,15 тис. куб. м;
- вартість продажу деревини склала 1,06 млрд грн (з ПДВ);
- держава отримала додатковий дохід під час торгів англійського аукціону на суму 259,10 млн грн (з ПДВ).
Розподіл продажів необробленої деревини був наступним: 60% – круглі лісоматеріали, 40% – деревина дров’яна.
Реалізація необробленої деревини за минулий місяць відбувалась у Івано-Франківській, Хмельницькій, Тернопільській, Житомирській та інших областях.
Круглі лісоматеріали
За звітний період було реалізовано 162,87 тис. куб. м круглих лісоматеріалів на загальну суму 861,69 млн грн (з ПДВ).
Найбільше реалізовано ялини, сосни та буку, де частка їх реалізації у загальній структурі склала 48%, 20,91% і 8,72% відповідно. Також була реалізація таких порід як дуб, ялиця, граб, ясен, модрина та інші.
В середньому зростання від стартової ціни було зафіксоване на рівні 24%. Враховуючи, що крок аукціону складає 1% найбільша середня кількість кроків було по модрині – 55, вільсі – 50 та дубу – 47.
Деревина дров’яна
Протягом звітного відрізка часу обсяги реалізації деревини дров’яної склали 109,28 тис. куб. м на суму 201,44 млн грн (з ПДВ).
Переважну більшість дров (80%) було продано для промислового використання, тоді як 20% було реалізовано для непромислового.
Серед деревини дров’яної найбільшим попитом користувалися дрова твердолистяних порід, які склали 42% від загального обсягу.
На графіку нижче відображена структура реалізації деревини дров’яної за сортиментом та породами.
Індекси цін
Порівняно з попереднім місяцем, середньозважені ціни на більшість круглих лісоматеріалів продемонстрували зниження. Водночас зростання відзначалося по окремих породах — зокрема, ясену, буку та сосні. Найбільше подорожчав ясен: його поточна ціна становить 7 746,60 грн з ПДВ, що зумовлено вищими стартовими цінами на цю породу деревини.
Береза зазнала найсуттєвішого зниження середньозваженої ціни — до 5 077,92 грн/куб. м з ПДВ. Основними чинниками падіння стали слабший попит та відсутність квартальних торгів по даній породі у поточному місяці.
Індекс середньозважених цін на лісоматеріали, за червень 2025 р.
| Порода | грн./куб.м.(з ПДВ) |
|---|---|
| Береза повисла | 5 077,92 |
| Бук лісовий | 4 692,27 |
| Вільха чорна | 6 548,31 |
| Дуб звичайний | 24 546,20 |
| Сосна звичайна | 4 421,22 |
| Ялина європейська | 4 299,38 |
| Ялиця біла | 4 427,49 |
| Ясен звичайний | 7 746,60 |
Серед деревини дров’яної найбільше подорожчала деревина непромислового використання третьої групи. Її середньозважена ціна зросла на 11% і наразі становить 1 677,44 грн/куб. м з ПДВ.
Водночас найпомітніше зниження зафіксовано на деревину дров’яну непромислового використання другої групи — її середньозважена ціна зменшилась на 1% і склала 2 050,14 грн/куб. м з ПДВ. Зниження зумовлене ослабленням попиту на цей вид продукції.
Індекс середньозважених цін на деревину дров’яну, за червень 2025 р.
| Сортимент | грн./куб.м.(з ПДВ) |
|---|---|
| ПВ | 1 892,92 |
| НП 1 група | 1 616,37 |
| НП 2 група | 2 050,14 |
| НП 3 група | 1 677,44 |
Огляд новин на ринку деревини в Європі
Польська лісова промисловість критикує EUDR
Польська торгова палата лісової промисловості (PIGPD) різко розкритикувала чинну редакцію Регламенту ЄС щодо вирубки лісів (EUDR), наголосивши, що його впровадження становить загрозу для стабільності та конкурентоспроможності всього лісового сектору Європи. У своїй офіційній позиції, поданій до Міністерства розвитку та технологій Польщі 2 липня, палата закликала до негайного перегляду або відтермінування дії регламенту. PIGPD також висловила підтримку ініціативам зі спрощення положень EUDR, запропонованим Люксембургом і Австрією під час останнього засідання Ради ЄС з питань сільського господарства. Ці зміни підтримує дедалі ширше коло країн-членів, серед яких Болгарія, Хорватія, Чехія, Фінляндія, Італія, Латвія, Португалія, Румунія та Словенія. Основна мета запропонованих змін — зменшити надмірне адміністративне навантаження на компанії, що працюють у межах ЄС.
Шведські лісопильні заводи стикаються зі слабким будівельним ринком та коливаннями експорту
Будівельний сектор у Швеції демонструє ознаки уповільнення, що створює постійні виклики для місцевих лісопильних підприємств. За даними Шведської федерації лісової промисловості (Skogsindustrierna), слабка динаміка розвитку цієї весни спостерігалася також у целюлозно-паперовій галузі. Експорт деревини, паперу та целюлози до США зазнає значних коливань через очікування нових рішень щодо торговельних тарифів.
«Рік розпочався несподівано сильно для шведської лісопильної промисловості, але зараз очевидно, що відновлення зупинилося. Будівельний клімат залишається слабким, тоді як галузь має балансувати між високим рівнем витрат та напруженими поставками сировини, ризиками зниження конкурентоспроможності, пов’язаними з валютним курсом, та потенційною торговельною війною», – сказав Крістіан Нільсен, аналітик ринку деревної продукції Шведської федерації лісової промисловості.
Водночас, у січні–травні постачання деревної продукції зросли на 5,3% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Найпомітніше зростання спостерігалося в березні, який став одним із найуспішніших місяців за обсягами поставок за останні роки.
Перспективи ринку пиломатеріалів хвойних порід: Європа виграє від санкцій та стабільного ціноутворення у 2025 році
Останні звіти з європейських та міжнародних джерел підтверджують стабільну позицію Європи на світовому ринку пиломатеріалів хвойних порід, попри різноспрямовані тенденції попиту в окремих регіонах. У США ринок демонструє ознаки стабілізації, що зумовлено насамперед обмеженнями поставок з Канади, а не пожвавленням будівельної галузі. Водночас Китай скоротив імпорт через проблеми у своєму будівельному секторі, а попит у Японії залишається стабільно низьким.
Ринок регіону MENA (Близький Схід і Північна Африка) демонструє змішану динаміку — деякі країни нарощують споживання деревини, тоді як інші залишаються пасивними. На цьому фоні європейським виробникам вдається утримувати обсяги виробництва та розширювати експортні напрямки, частково компенсуючи слабкий внутрішній попит. У 2025 році очікується зростання виробництва на 3–4%, що стане результатом підвищення ефективності операцій та стратегічного фокусу на зовнішні ринки.